Захист комерційної таємниці бізнесу

Стаття пропонує деталізований, покроковий план з практичними порадами від юриста про те, як зробити захист комерційної таємниці бізнесу сильною стороною Вашої компанії.

Огляд інформації з мережі

В мережі Інтернет пропонується до ознайомлення чималий обсяг матеріалу про те, як захистити комерційну таємницю бізнесу в Україні. На жаль, більшість публікацій є декларативними, лише цитують законодавство та не дають чіткого та структурного розуміння про те, як захистити комерційну таємницю бізнесу в Україні, не розкривають нюансів чинності договору про нерозголошення (NDA) в Україні.
Проте, цією інформацією також не варто нехтувати, оскільки вона зможе попередньо зорієнтувати Вас у загальних положеннях щодо захисту комерційної таємниці. 

Ця стаття включає весь комплекс інформації, проте, здійснимо також і короткий огляд інформації з інших ресурсів.

1. Видання Українське право у своїй публікації про захист комерційної таємниці бізнесу залучила практикуючого юриста для отримання практичної інформації щодо існування інституту комерційної таємниці в Україні. Публікація цінна тим, що в ній є посилання (хоч і не багато) на судову практику. Більш детально про судову практику щодо можна ознайомитися в параграфі “Судова практика про захист комерційної таємниці бізнесу”.

2. Популярний в мережі ресурс Протокол розказує про те, чи потрібно вводити на фірмі режим захисту комерційної таємниці. Якщо коротко – то потрібно обов’язково.

3. Не втрачають можливість написати про захист комерційної таємниці в Україні і вітчизняні науковці. Крім того, Андрощук Г. О. описав модель захисту комерційної таємниці в США. Проте, праці науковців носять лише глибоко-теоретичний аналіз та характерні відсутністю посилань на реальні практичні відносини.

4. Ще у 2008 році Кабінетом міністрів України було схвалено концепцію щодо захисту комерційної таємниці. Ця концепція не знайшла реального відображення в жодному нормативному акті.

5. Спробу щодо узагальнення інформації про захисту комерційної інформації здійснила Всеукраїнська асоціація кадровиків. Вони розказали про те, що таке комерційна таємниця, що не може бути комерційною таємницею, про заходи які можна вжити для захисту комерційної інформації.

6. Юридична компанія Соколовський та партнери опублікувала типове положення про комерційну таємницю. Впроваджувати ідентичне у себе в бізнесі не варто, проте, взяти як модель для розробки нового – можливо.

7. Цікавою є стаття Голови Спілки підприємців та інвесторів Олександра Середи. В публікації окреслено практику використання способів захисту конфіденційної інформації в Україні, наведені приклади з практики.

Захист комерційної таємниці бізнесу

В процесі здійснення бізнесу відбуваються постійні комунікації. Між партнерами, між клієнтами, між роботодавцем та працівником тощо. Звичайно, більшість інформації є загальнозрозумілою та публічною. Проте, деяка інформація є надзвичайно важлива в розрізі того, що завдяки володінню нею конкретний бізнес заробляє гроші. Таким чином, якщо ця інформація опиниться у інших осіб загалом вся бізнес модель під загрозою. Саме тому, захист комерційної таємниці бізнесу це одна з ключових потреб сучасності. 

Адвокатське бюро “Кульчицький та партнери” у роботі з клієнтами працюють у режимі повної конфіденційності, крім того, у процесі діяльності бюро дізнається певні комерційні таємниці клієнта. Саме тому, у нас впроваджена система, котря спрямована на захист комерційної таємниці бізнесу в Українських реаліях. Крім того, фахівці Бюро розробили таку система для численної кількості клієнтів, а саме тому цей досвід дозволить ознайомити Вас зі всіма подробицями.

У великих корпорацій захист комерційної таємниці бізнесу здійснюється спеціальними підрозділами. Ми ж будемо говорити про систему, яку можна впровадити по-перше, на будь-якому підприємстві, по-друге, це не потребує створення спеціалізованого департаменту та й взагалі не потребує додаткових робочих ресурсів, по-третє, аби впровадити цю систему не потрібно значних грошових ресурсів, по-четверте, кожна вкладена гривня окупить себе в рази, після того, як Ваша комерційна таємниця буде залишатися у межах Вашого ж бізнесу.

Законодавство про захист комерційної таємниці бізнесу

На загал, питання захисту інформації в Україні врегульоване слабо. Окремого закону, який регулює це питання нема, хоча була спроба його підготовки на основі концепції Кабінету міністрів України “Про охорону прав на комерційну таємницю”. 

Головний Закон України (Конституція) у ст. 31 встановлює, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Регулювання обмежене, що у свою чергу не створює позитивного підґрунтя для захисту комерційної таємниці.

Закон України “Про інформацію” у ст. 21 вказує, що може бути інформація з обмеженим доступом. Такою інформацією закон визнає конфіденційну, таємну та службову. 

В подальшому питання інформації з обмеженим доступом розрізняється у залежності від галузі права. До прикладу, йдеться про адвокатську таємницю, лікарську таємницю, таємницю усиновлення, таємницю слідства, таємницю сповіді, професійну таємницю тощо.

Цивільний кодекс України у ст. 505 дає визначення комерційної таємниці. Зазначається, що вона не є легкодоступною для широких мас, має комерційну цінність та підлягає збереженню в таємниці. Комерційною таємницею можуть бути відомості виробничого, організаційного, комерційного, технічного чи іншого характеру.

На практиці комерційною інформацією може бути інформація про порядок обслуговування клієнтів; про відомості, що надані клієнтові, порядок надання послуг тощо.

Визначивши перелік інформації, що є комерційною Ви маєте виключне право:

1. на використання комерційної таємниці;

2. на виключне право дозволяти використовувати комерційну таємницю Вашого бізнесу;

3. оскаржувати неправомірне розголошення, збирання чи використання Вашої комерційної таємниці.

Про комерційну інформацію та її захист згадує також Господарський кодекс України у ст. 36. Регулювання Господарського кодексу актуальне для захисту комерційної таємниці у співпраці між підприємствами, тобто зовнішній захист комерційної таємниці.

Відповідно до Господарського кодексу України такі відомості можуть бути комерційною таємницею:

1. пов’язані із технологією, фінансовою діяльністю, виробництвом, управлінням підприємства;

2. ці відомості не є державною таємницею;

3. у разі розголошення відповідних відомостей буде завдано шкоду підприємству;

Враховуючи наведені ознаки можна окреслити комерційну таємницю у відносинах між підприємствами. При цьому, неправомірним використанням комерційної таємниці є добування такої інформації, у разі якщо це завдало шкоду підприємству. Тобто, якщо шкоди завдано не було – захищати нічого.

Якщо Ви ще не створили власний бізнес Вам може бути цікаво прочитати – Реєстрація ФОП (ПП) у 2018 році.

Перелік інформації, що може бути конфіденційною

Кабінетом міністрів України затвердив перелік інформації, що не може бути комерційною таємницею, про що більш детальніше в абзаці нижче. Проте, немає жодного нормативно правового акту, котрий передбачає інформацію, котра може бути комерційною таємницею. Це пояснюється тим, що законодавство дає лише її ознаки, в межах яких можна визнати певну інформацію конфіденційною. Насправді, те що немає вичерпного переліку конфіденційної інформації позитивно.

Ознаки комерційної інформації:

  1. є важкодоступною для широких мас;
  2. має комерційну цінність;
  3. підлягає збереженню в таємниці;
  4. стосується виробничого, організаційного, комерційного чи технічного процесів підприємства.

На підставі цього переліку спробуємо визначити інформацію, що може бути комерційною (перелік не вичерпний):

  • інформація про способи продажу та реалізації послуг, робіт чи товару;
  • інформація про маркетингові дослідження, маркетингові акції тощо;
  • відомості про програмно-технічне забезпечення компанії;
  • зміст типових документів компанії;
  • зміст внутрішньої бази знань компанії;
  • методи надання послуг;
  • методи організації праці в компанії;
  • відомості про клієнтів компанії (в тому числі їх адреси, імена, надані їм послуги, отримані від них документи, обсяг продажу окремим клієнтам);
  • відомості про джерела залучення клієнтів у компанію;
  • відомості про внутрішню структуру компанії;
  • відомості про систему оплати праці в компанії;
  • внутрішня звітність компанії, її фінансові показники, баланс;
  • завершені чи незавершені комп’ютерні програми;
  • вихідні коди комп’ютерних програм;
  • програмні додатки (до мобільних пристроїв чи веб-браузерів);
  • дизайн продукту, зображення тощо;
  • незапатентовані та запатентовані винаходи;
  • бази даних.

Перелік не є вичерпним, його можна доповнювати індивідуально для кожної компанії. Якщо більше детально окреслити список інформації, що є комерційною таємницею Вашого бізнесу – тим краще. Таким чином ці об’єкти перебувають під правовим захистом. Перелік варто залишити відкритим, щоб у подальшому була можливість його доповнювати та корегувати відповідно до діяльності бізнесу.

Перелік інформації, що не може бути конфіденційною

Ще у 1993 році Кабінетом міністрів України було затверджено перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці. Незважаючи на те, що її було затверджено понад 20 років тому, вона досі чинна. Її приписи враховують суди, а отже її також потрібно враховувати під час розробки системи захисту комерційної інформації в бізнесі.

Положення визнає наступну інформацію, що не може становити комерційну таємницю:

  • установчі документи підприємства (свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво платника податків, ліцензії тощо);
  • звітність всіх типів, окрім внутрішньої;
  • інформацію про кількість працівників, статистичну інформацію про заробітну плату, інформацію про вакантні робочі місця;
  • платіжні документи про сплату податків та зборів;
  • інформація про забруднення навколишнього середовища, дотримання безпеки праці, інформацію про реалізацію продукції, котра може завдати шкоди життю чи здоров’ю.

Якщо у положенні про перелік комерційної інформації Ви передбачите ці дані вони однаково не будуть визнаватися комерційною таємницею Вашого бізнесу.

Договір про нерозголошення (NDA) в Україні

Часто ІТ компанії пропонують підписати договір про нерозголошення (NDA) своїм працівникам. Цю практику поступово використовують і в інших сферах бізнесу, де використовується інтелектуальна праця. Проте, підписати договір – ще не означає, що він має юридичну силу.

Здебільшого, ці договори характерні для США, їх перекладають на українську мову, вносять певні правки і все. Проте, не враховують найважливішого – нормативного регулювання України. Підписавши цей договір із працівником, навіть якщо він розголосить комерційну таємницю Вашого бізнесу, у Вас не буде правових засобів впливу та Ви не зможете виграти судову справу проти такого працівника. Відповідно, не зможете стягнути компенсації за розголошення. Для того, щоб підписати договір про нерозголошення потрібна спеціальна правова конструкція, про яку буде йтись далі.

Без спеціальної правової організації та адаптації договір про нерозголошення (NDA) визнається в Україні не чинним.

Договір про нерозголошення (NDA) актуальний для таких індустрій:

  • торгівля (приховати інформацію про постачальників, про скрипти продажу товарів тощо);
  • сільське господарство (приховати інформацію про способи обробки земельних ділянок, про технічні інструменти тощо);
  • ІТ (тут спектр комерційної таємниці дуже широкий: програмний код, програмний застосунок, не запатентована інформація, моделі роботи тощо);
  • сфера послуг (туризм, ресторанна справа тощо);
  • виробництво (секрет виробництва продукції, секрет компонентів виробу тощо).

Судова практика про захист комерційної таємниці бізнесу

Судова практика щодо захисту комерційної таємниці вкрай неоднозначна. Згідно Державного реєстру судових рішень більше 75% справ щодо захисту комерційної таємниці програшні. Ця статисти свідчить про те, що комерційну таємницю в Україні захистити можливо, оскільки є виграшні справи. Проте, аби цей захист функціонував в межах правового поля потрібно приділити йому значної уваги. Розглянемо декілька справ.

Справа № 1355/12, рішення від 10 червня 2013 року

Відповідно до матеріалів справи Відповідач працював на підприємстві “Лад” та мав доступ до конфіденційної інформації, що стосувалася технології виробничого процесу. Вступивши до посадових обов’язків між підприємством “Лад” та працівником було підписано договір про нерозголошення комерційної таємниці. Згодом, цей же працівник відкрив власне підприємство, котре займалося аналогічним видом діяльності. Підприємство “Лад” звернулося до суду із проханням відшкодувати збитки у зв’язку з використанням таємниці підприємства, що носить комерційний характер. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги. Апеляція скасувала судове рішення першої інстанції та зазначила наступне. По-перше, немає причиново-наслідкового зв’язку, по-друге, не доведено завдані збитки підприємству “Лад”. Аналізуючи рішення варто зазначити, що відповідно до Конституції України, а саме ст. 42 кожен має право на здійснення підприємницької діяльності, котра не заборонена законом. Саме це положення тут є вихідне. Тобто Відповідачеві однозначно не можна заборонити займатися аналогічним бізнесом. Проте, можна отримати відшкодування завданих збитків у разі здійснення повністю аналогічної діяльності.

Справа № 2-3/07(2-972-04), рішення від 14 лютого 2008 року

Дана справа теж негативна в контексті захисту комерційної таємниці, проте цікава. Суть в тому, що позивачі хотіли виключити учасника Товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки він здійснює діяльність, що перешкоджає здійсненню діяльністю Товариства. Суд першої інстанції та апеляція задовольнили рішення, касація – скасувала, оскільки не було доведено неправомірне використання інформації.

В контексті попередньо проаналізованих судових рішень варто дійти до одного простого висновку – факт неправомірного використання інформації варто фіксувати в актах перевірки, хоча це не завжди видається можливим.

 

Запровадження моделі “захист комерційної таємниці бізнесу”

Для того, аби впровадити систему для захисту комерційної таємниці бізнесу в Україні АБ “Кульчицький та партнери” пропонує запровадити у себе на підприємстві такі зміни:

1. Внести в зміни в статут, де буде передбачено про те, що підприємство володіє комерційною таємницею, яка є важливою складовою його діяльності;

2. В посадові обов’язки працівників, котрі працюють із комерційною таємницею запровадити обов’язок по збереженні комерційної таємниці;

3. Наказом керівника підприємства затвердити положення про перелік комерційної таємниці підприємства, при чому, визначити санкції за розголошення та прописати, що для встановлення факту розголошення таємниці формується відповідна комісія, котра проводить розслідування;

4. Під розпис ознайомити працівників із відповідним наказом та положенням про перелік комерційної таємниці;

5. У випадку встановлення факту порушення комерційної таємниці наказом керівника підприємства сформувати відповідну комісію, котра проведе розслідування та встановить наявність факту порушення комерційної таємниці

Зверніть увагу, що на комісію не покладаються виключно декларативні повноваження. Комісія повинна провести реальне розслідування та прийняти мотивоване рішення, посилаючись на реальні факти. При чому, якщо комісія не зможе відшукати такі факти – звертатися до суду немає сенсу, оскільки і в суді не буде можливість довести причиново-наслідковий зв’язок. 

Замовити