Часто трапляються ситуації, коли повістки надходять додому, а особа працює в іншій області, або ж взагалі за кордоном, і тому повістки отримують рідні. У таких випадках виникає питання про ухилення від повістки, і чи буде така особа нести відповідальність, і якщо буде, то яку.

Чи обов’язкове особисте вручення повістки?

Пункт 64 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» повідомляє, що оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності. У необхідних випадках повістки можуть вручатися громадянам безпосередньо за місцем їх проживання.

Вручення повісткиКрім того, у п. 68 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» вказано, що в особових справах призовників повинен зберігатися корінець повістки з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки у районний військовий комісаріат. Тобто, повідомлення має бути вручене призовнику особисто. Проте, якщо вас не повідомили чи неналежно повідомили, і громадянин досяг 18 років та не досяг 27 р., та не має відстрочки від проходження строкової служби згідно п. 8 ст. 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України.

За ігнорування повістки, неявку у військомат та ухилення від військової служби передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Відповідальність за ухилення від повістки

Адміністративна відповідальність

Якщо призовник не являвся до військового комісаріату без поважних причин, то це правопорушення описується у статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Кримінальна відповідальність за ухилення від повістки“Порушення військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах -тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”

Фактично, все залежить від того, якого характеру повістки приходили та що у них було прописано. Якщо це звичайні повістки, на явку у військомат, то спрацює ця норма і відповідний штраф у розмірі від 85 до 119 грн, або за повторне порушення від 170 до 255 грн.

Крім того, згідно ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Тобто, якщо протягом останніх двох місяців не приходило жодних повісток, то особа не буде підлягати жодній відповідальності, бо закінчилися строки давності.

Кримінальна відповідальність

Кримінальним Кодексом України встановлено і кримінальну відповідальність, а саме у ст. 355 КК України, в якій йдеться про наступне:
“Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу – карається обмеженням волі на строк до трьох років.” Проте, аналіз діяння у об’єктивній стороні, дає можливість зробити висновки, що кримінальна відповідальність настає лише у тому випадку, якщо призовник пройшов медичну комісію, по ньому було зроблено висновок, що він придатний до служби та підлягає призиву на військову службу. Також, особа, що ухиляється від призову на практиці вважається і така, що підписала повістку особисто, але без поважних причин не явилася до військового комісаріату.

Тут варто зазначити, що на практиці, перед тим як передати справу у поліцію, військові комісаріати завжди попереджають про те, що справу передадуть для відкриття кримінального провадження. Цим самим вони ніби-то “погрожують” особам і стимулюють їх явку. Тому, якщо про це не повідомлялося, то кримінальної справи скоріш за все не буде.

About Олександр Кульчицький

Адвокат, керуючий Адвокатського бюро Кульчицький та Партнери (м. Львів)