Обов’язки захисника у кримінальному провадженні передбачені статею 47 КПК України:

• Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого;
• Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд;
• Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю;
• Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:
  1) якщо є обставини, які виключають його участь у кримінальному провадженні;
  2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;
  3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог КПК України тощо;
  4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

Права потерпілого передбачено стеттею 56 КПК України.

• Протягом кримінального провадження потерпілий має право:

  1) бути повідомленим про свої права та обов’язки;
  2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
  3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
  4) заявляти відводи та клопотання;
  5) на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;
  6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
  7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
  8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
  9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача;
  10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
  11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення;
  12) застосовувати технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
  13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
  14) користуватися іншими правами, передбаченими КПК України.

  • Під час досудового розслідування потерпілий має право:

  1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
  2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
  3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
  4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
  5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

  • Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

  1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
  2) брати участь у судовому провадженні;
  3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
  4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
  5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
  6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
  7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

  • На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.