Підроблені документи на кордоні: відповідальність і захист

Підробка довідки про непридатність до військової служби та інших документів для перетину кордону у воєнний час

Перелік громадян, що не підлягають призову, визначений в статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зокрема, не підпадають під мобілізацію військовозобов’язані, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я або ж повністю непридатними з виключенням з військового обліку. 

Висновок про непридатність до військової служби має право зробити тільки відповідна ВЛК.

У побуті іноді вживають вислів “білий квиток”, однак офіційного документа з такою назвою законодавство не передбачає.

Право на перетин кордону визначається не побутовою назвою документа, а чинними правилами перетинання державного кордону, військово-обліковими даними та належно оформленими документами. Висновок ВЛК сам по собі не замінює перевірки всіх законних підстав:

• висновок ВЛК має відповідати чинному Положенню про військово-лікарську експертизу;
• військово-облікові відомості та документи повинні бути чинними й узгодженими між собою;
• остаточне рішення на кордоні приймається після перевірки документів і конкретної законної підстави для виїзду.

Найпоширенішим видом підробки за час воєнного стану в Україні стала підробка “білих білетів”, тобто висновків військової військово-лікарської комісії та внесення неправдивих відомостей про зняття з обліку у військовий квиток, що дає право на виїзд за межі України. Використання підроблених документів на кордоні це кримінально каране діяння.

“Білий квиток” або оформлення довідки про непридатність до військової служби. У цьому варіанті особі пропонують “оформити” наступний пакет документів:

• тимчасове посвідчення з взяттям, зняттям з обліку, виключенням з реєстру;
• висновок ВЛК;
• довідка з інституту нейрохірургії, пульмонології чи кардіології (в залежності від діагнозу);
• дозвіл на перетин кордону.

Пропозиції придбати або “оформити” документи поза встановленою процедурою створюють ризик не лише втрати коштів, а й кримінального провадження.

Прикордонники перевіряють справжність і належність документів. Виявлення ознак підробки може стати підставою для вилучення документа та повідомлення правоохоронних органів.

Що ж “світить” тому, кого все-таки зловили на кордоні з підробленими документами. 

Подання на кордоні завідомо підробленого документа може кваліфікуватися за ч. 4 ст. 358 КК України. Обов’язковим є доведення того, що особа усвідомлювала підробленість документа та використала його.

Якщо ж особа самостійно вносила будь-які дані у документи, або ж вклеювала своє фото, це кваліфікується додатково за частиною 1 статті 358 КК України, а саме – підроблення офіційного документа.

Також, якщо будуть докази того, що до підроблення вказаного документа причетні ще й інші особи, то кваліфікуватись такі дії будуть за частиною 3 статті 358 КК України, а саме – підроблення офіційного документа за попередньою змовою групою осіб.

Використання завідомо підробленого документа (ч. 4 статті 358 КК України)

Використання завідомо підробленого документа – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Санкція ч. 4 ст. 358 КК України передбачає альтернативні види покарання. Конкретне рішення залежить від обставин справи та ухвалюється судом.

Використання підроблених документів на кордоні не є злочином, а є кримінальним проступком. 

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 КПК України, а також відбирати пояснення для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам до висновку експерта, знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пам’ятайте! Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Пам’ятайте! Відповідно до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Ухвала Берегівського районного суду Закарпатської області про закриття справи у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у зв’язку з дійовим каяттям. Справа № 297/309/22 ухвала від 14 лютого 2022 року

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа (ч. 1 статті 358 КК України)

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут – караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 

Конкретний вид і розмір покарання визначає суд у межах чинної санкції статті.

З урахуванням ч. 2 ст. 12 КК України, вказане правопорушення не є злочином, а є кримінальним проступком, оскільки не пов’язане з позбавленням волі.

Підроблення буде мати місце тоді, коли особа особисто підробила (виготовила) документ, або вносила неправдиві дані у офіційний документ, змінювала внесені там дані.

Якщо ж особа вносила свої дані у вже підроблений кимось документ або, до прикладу, вклеювала фото у підроблений документ, то кваліфікуватись такі дії можуть вже за частиною 3 статті 358 КК України.

Відповідальність за ч. 3 статті 358 КК України (підробка документа за попередньою змовою групою осіб)

Підробка документів, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Таким чином, таке кримінальне правопорушення не є кримінальним проступком, а є – кримінальним злочином, який відноситься до категорії нетяжких.

Саме по собі внесення даних або вклеювання фото не дає підстав автоматично стверджувати про попередню змову групи осіб. Для кваліфікації за ч. 3 ст. 358 КК України мають бути доведені домовленість щонайменше двох співвиконавців до початку діяння та спільність їхнього умислу.

До речі, на даний час, така практика є досить поширеною, коли особа купує фальшивий бланк висновку військової-лікарської комісії з печаткою та підписом та вносить туди свої дані, вклеює фото.

Вклеювання фото або внесення даних у підроблений бланк може мати ознаки підроблення документа, однак остаточна кваліфікація залежить від встановлених дій кожної особи, доказів умислу та наявності або відсутності попередньої змови.

Передача своїх персональних даних або фото третій (невстановленій) особі, а потім отримання від невстановленої особи підробленого документу, не має кваліфікуватись як пособництво в підробці документів групою осіб, оскільки, не відповідає частині 3 статті 62 Конституції України.

Така практика кваліфікації зумовлена тим, щоб “показати”, що правоохоронці виявляють осіб, які не лише використовують підроблені довідки, але й безпосередньо їх підробляють.

Стратегія захисту клієнта за використання підроблених документів на кордоні

Однак, згідно з конституційними приписами, закріпленими у частині другій статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та частині третій статті 62 Конституції України – усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. На виконання зазначених конституційних приписів у частині другій статті 17 КПК зазначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При розкритті змісту поняття розумного сумніву слід звернути увагу на прецедентну практику ЄСПЛ. Зокрема, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), від 18.01.1978 р., п. 161). Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростованих презумпцій (рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey), п. 100; рішення у справі «Єрохіна проти України» (Yerokhina v. Ukraine) від 15.11.2012 р., п. 52, «Бочаров проти України», п. 45). Більше того, ЄСПЛ констатовано, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (рішення у справі «Ушаков та Ушакова проти України», (Ushakov and Ushakova v. Ukraine).

Тому, для того або довести пособництво у підробці документів здійснене конкретною особою (клієнтом), слідство має встановити, що при підробці документу були використані дані (-фото або персональні дані) надані саме цією особою, а не отримані тими хто здійснив таку підробку з якихось інших джерел. Це можливо встановити лише отримавши, як мінімум свідчення від того, хто надавав такі дані та від того, хто здійснював таку підробку.