Використання підроблених документів на кордоні. Стратегія захисту.

• Підробка довідки про непридатність до військової служби та інших документів для перетину кордону у воєнний час
• Стратегія захисту клієнтів у справах щодо використання підроблених довідок, військових квитків для виїзду за кордон
• Відповідальність за ч. 4 статті 358 КК України (використання завідомо підробленого документа)
• Відповідальність за ч. 1 статті 358 КК України (підроблення посвідчення або іншого офіційного документа)
• Відповідальність за ч. 3 статті 358 КК України (підробка документа за попередньою змовою групою осіб)
• Стратегія захисту клієнта у справах щодо підробки документів для виїзду за кордон

Підробка довідки про непридатність до військової служби та інших документів для перетину корону у воєнний час

Перелік громадян, що не підлягають призову, визначений в статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зокрема, не підпадають під мобілізацію військовозобов’язані, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я або ж повністю непридатними з виключенням з військового обліку. 

Висновок про непридатність до військової служби має право зробити тільки відповідна ВЛК.

Досить часто можна почути про “білий білет”, який дає право на виїзд за кордон.

Офіційного документа, який має назву “білий білет”, не існує. На сьогодні в Україні є кілька типів непридатності людини до повноцінної служби в армії:

• обмежено придатний до військової служби;
• непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
• непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Найпоширенішим видом підробки за час воєнного стану в Україні стала підробка “білих білетів”, тобто висновків військової комісійної медичної комісії та внесення неправдивих відомостей про зняття з обліку у військовий квиток, що дає право на виїзд за межі України. Використання підроблених документів на кордоні це кримінально каране діяння.

“Білий квиток” або оформлення довідки про непридатність до військової служби. У цьому варіанті особі пропонують “оформити” наступний пакет документів:

• тимчасове посвідчення з взяттям, зняттям з обліку, виключенням з реєстру;
• висновок ВЛК;
• довідка з інституту нейрохірургії, пульмонології чи кардіології (в залежності від діагнозу);
• дозвіл на перетин кордону.

Ціна питання – від 1400 доларів (з них 800 доларів ділки просять авансом, і це свідчить про можливе шахрайство – адже у випадку, якщо схема зірветься, повернути “завдаток” клієнту буде неможливо).

З власної адвокатської практики можу стверджувати, що кожного дня на кордоні затримують десятки осіб з підробними документами. Разом з тим, є випадки, коли особам з підробними документами, все ж таки вдається перетнути кордон.

Що ж “світить” тому, кого все-таки зловили на кордоні з підробленими документами. 

Очевидна кваліфікація використання підроблених документів на кордоні це частина 4 статті 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Якщо ж особа самостійно вносила будь-які дані у документи, або ж вклеювала своє фото, це кваліфікується додатково за частиною 1 статті 358 КК України, а саме – підроблення офіційного документа.

Також, якщо будуть докази того, що до підроблення вказаного документа причетні ще й інші особи, то кваліфікуватись такі дії будуть за частиною 3 статті 358 КК України, а саме – підроблення офіційного документа за попередньою змовою групою осіб.

Використання завідомо підробленого документа (ч. 4 статті 358 КК України)

Використання завідомо підробленого документа – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у даному випадку становить 17 грн. Отже, штраф за використання підробленого документа станом на 22 червня 2022 року становить 850 грн.

Використання підроблених документів на кордоні не є злочином, а є кримінальним проступком. 

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені Кримінальним Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 КК України, а також відбирати пояснення для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам до висновку експерта, знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа (ч. 1 статті 358 КК України)

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут – караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 

Розмір штрафу, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 22 червня 2022 року, становить 17000 грн.

З урахуванням ч. 2 ст. 12 КК України, вказане правопорушення не є злочином, а є кримінальним проступком, оскільки не пов’язане з позбавленням волі.

Підроблення буде мати місце тоді, коли особа особисто підробила (виготовила) документ, або вносила неправдиві дані у офіційний документ, змінювала внесені там дані.

Якщо ж особа вносила свої дані у вже підроблений кимось документ або, до прикладу, вклеювала фото у підроблений документ, то кваліфікуватись такі дії можуть вже за частиною 3 статті 358 КК України.

Відповідальність за ч. 3 статті 358 КК України (підробка документа за попередньою змовою групою осіб)

Підробка документів, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Таким чином, таке кримінальне правопорушення не є кримінальним проступком, а є – кримінальним злочином, який відноситься до категорії нетяжких.

Якщо особа придбала підроблений бланк довідки військової-лікарської комісії та вклеїла туди своє фото, або вписала у цей “документ” своєю рукою власне прізвище, ім’я, по-батькові, то така особа вчинила підробку за попередньою змовою групою осіб.

До речі, на даний час, така практика є досить поширеною, коли особа купує фальшивий бланк висновку військової-лікарської комісії з печаткою та підписом та вносить туди свої дані, вклеює фото.

Така практика кваліфікації зумовлена тим, щоб “показати”, що правоохоронці виявляють осіб, які не лише використовують підроблені довідки, але й безпосередньо їх підробляють.

Стратегія захисту клієнта за використання підроблених документів на кордоні

Однак, згідно з конституційними приписами, закріпленими у частині другій статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та частині третій статті 62 Конституції України – усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. На виконання зазначених конституційних приписів у частині другій статті 17 КПК зазначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При розкритті змісту поняття розумного сумніву слід звернути увагу на прецедентну практику ЄСПЛ. Зокрема, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), від 18.01.1978 р., п. 161). Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростованих презумпцій (рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey), п. 100; рішення у справі «Єрохіна проти України» (Yerokhina v. Ukraine) від 15.11.2012 р., п. 52, «Бочаров проти України», п. 45). Більше того, ЄСПЛ констатовано, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (рішення у справі «Ушаков та Ушакова проти України», (Ushakov and Ushakova v. Ukraine).